​

         Лікувальний масаж є найбільш часто вживаним видом пасивної кінезітерапії. Мета лікувального масажу - шляхом використання різних прийомів викликати в організмі хворого такі зміни, які здатні вплинути на патологічний процес, приводячи до норми патологічно змінені функції організму. Лікувальний масаж має кілька різновидів. У всіх одна спільна мета - лікування і одужання хворого, але техніка і методика, що застосовуються при кожній з цих різновидів, дуже часто зовсім різні.
     Метою масажу дітей з хронічно-резидуальной стадією ДЦП в дошкільному та молодшому шкільному віці є: корекція патологічних м'язових синергій, заміна їх фізіологічними у процесі погашення нередуцірованних тонічних рефлексів, становлення статики і локомоції, довільної моторики рук, нормалізація дихання, усунення патологічних установок і контрактур, гіперкінезів і атаксії, нормалізація постави.
           Лікувальний масаж ефективний в тому випадку, якщо з численних прийомів обрані такі, які у зв'язку з особливостями захворювання найбільш відповідають завданням відновного лікування. При різних формах ДЦП масаж застосовується з метою зниження гіпертонусу м'язів, гальмування гіперкінезів, стимуляції функції паретичних м'язів, а також для поліпшення обміну речовин, зменшення вегетативних і трофічних розладів і підвищення працездатності м'язів.
        Масаж проводиться вибірково для окремих груп м'язів. Для спазмованих м'язів використовують наступні розслаблюючі прийоми: погладжування, поштовхи, валяння, катання, в той же час протипоказані прийоми поплескування, рубления, розминання, вібрації, які підсилюють тонус м'язів. 
               Для виконання масажу необхідно максимальне розслаблення м'язів, що досягається вигідним вихідним положенням і вправами на розслаблення м'язів. Пацієнт повинен лежати в положенні на спині або животі з розташованими вздовж тулуба і кілька зігнутими в ліктьових суглобах верхніми кінцівками, нижні кінцівки розводять в тазостегнових суглобах, під ліктьові, колінні і гомілковостопні суглоби підкладають мішечки з піском.
           Поряд з масажем уражених кінцівок проводять масаж комірцевої зони по Г.Ф.Щербаку, а також точковий масаж. Масаж рухових точок надає рефлекторний вплив на функціональний стан центральної нервової системи, стимулює трофіку і тонус ослаблених м'язів, сприяє зниженню тонусу спазмованих м'язів.

   Основні правила проведення масажу:

         1. Всі прийоми різних видів масажу і їх поєднання використовуються вибірково з урахуванням особливостей захворювання, стану дитини та поставленого завдання відновного лікування.
     2. Спеціальні медикаментозні засоби і теплові процедури хворий  отримує до проведення масажу.
           3. Сеанс будь-якого виду масажу  завершується виконанням 2-3 вправ.
        4. Прийоми спільного, сегментарного масажу, точковий і лінійний масаж слід проводиться в поєднанні зі спеціальними вправами в процесі індивідуальних занять.
          5. Рекомендована кількість сеансів - 10-12.