Постери для осіб з ООП
Робота фахівців із втратою
Нещодавно Міністерством соціальної політики України видано дуже важливий документ в сфері інклюзивної освіти - «Державний стандарт соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання» (Наказ Міністерства соціальної політики України 23 грудня 2021 року N 718) – набув чинності 04 лютого 2022 року.
Цей Державний стандарт застосовується для:
1) організації надання соціальної послуги дітям з ООП, які відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого ІРЦ, потребують супроводу в закладах дошкільної освіти та закладах повної загальної середньої освіти;
2) здійснення моніторингу та контролю за якістю надання соціальної послуги.
СОЦІАЛЬНА ПОСЛУГА - це соціальна послуга супроводу під час інклюзивного навчання, яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення повної та ефективної участі отримувача соціальної послуги (дитини (учня) з ООП) в освітньому процесі шляхом надання підтримки та допомоги в пересуванні, самообслуговуванні, комунікації, харчуванні, орієнтації у просторі, а також на забезпечення безпеки в приміщенні, на території закладу дошкільної освіти, закладу освіти, який забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, на іншій території під час екскурсій, навчальних поїздок, інших заходів, передбачених освітнім процесом.
ОТРИМУВАЧ соціальної послуги – дитина, яка відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого ІРЦ, потребує супроводу під час інклюзивного навчання.
НАДАВАЧ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ - юридичні та фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які відповідають критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, та включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
ОСОБА, ЯКА НАДАЄ СОЦІАЛЬНУ ПОСЛУГУ (далі - асистент дитини (учня) – соціальний робітник або фізична особа - підприємець, який безпосередньо здійснює заходи, що складають зміст соціальної послуги, та пройшов відповідне навчання, організоване обласними, Київським міським центрами соціальних служб.
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ СУПРОВОДУ під час інклюзивного навчання (далі - індивідуальний план) – документ, складений фахівцем із соціальної роботи / соціальним працівником / соціальним менеджером надавача соціальної послуги на підставі оцінювання індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, в якому зазначено його індивідуальні потреби та перелік заходів, що мають бути здійснені для надання соціальної послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки виконання заходів, відповідальних виконавців та інформацію щодо перегляду індивідуального плану.
ЗМІСТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ
Основні дії та заходи, що становлять зміст соціальної послуги передбачають:
-
допомогу в самообслуговуванні;
-
підтримку у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами;
-
організацію харчування та допомогу у прийнятті їжі;
-
організацію пересування та допомогу під час пересування;
-
спостереження за станом здоров'я, допомогу в проведенні необхідних процедур;
-
допомогу під час занять у гуртках, секціях, клубах, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, науково-пошукових об'єднаннях на базі закладів освіти;
-
допомогу під час ігрової діяльності для дітей дошкільного віку, інших видів діяльності під час освітнього процесу;
-
допомогу під час здійснення рухової активності;
-
організацію денного відпочинку (сну) у закладах дошкільної освіти.
ВАЖЛИВО: Зміст соціальної послуги та її обсяг для кожної дитини з ООП визначаються індивідуально залежно від результатів оцінювання індивідуальних потреб та зазначаються в Індивідуальному Плані надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ надання соціальної послуги:
-
Доступність;
-
Автономність, незалежність, дотримання кращих інтересів отримувача соціальної послуги;
-
Надання соціальної послуги з урахуванням статі (із урахуванням відповідності індивідуальних потреб дитини та статі асистента дитини (учня) (за погодженням із батьками / іншими законними представниками дитини).
-
Повага до гідності, захист та безпека отримувачів соціальної послуги;
-
Конфіденційність інформації.
ВАРТІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ
Соціальна послуга в обсягу, визначеному цим Державним стандартом, надається:
-
безоплатно
-
платно
-
з установленням диференційованої плати відповідно до вимог законодавства.
Вартість соціальної послуги розраховується з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.
Вартість соціальної послуги, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів, формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.
ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ та НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ
1. Для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів один із батьків / інший законний представник отримувача соціальної послуги звертається до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з письмовою заявою, до якої додається копія висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого ІРЦ, в якому зазначається потреба дитини у супроводі під час інклюзивного навчання.
2. Підставою для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів є рішення виконавчого органу.
Рішення про надання / відмову у наданні соціальної послуги надавачем соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.
3. Соціальна послуга надається асистентом дитини (учня) після оцінювання індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги.
4. Індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги оцінюються:
-
фахівцем із соціальної роботи / соціальним працівником / соціальним менеджером надавача соціальної послуги із залученням отримувача соціальної послуги та одного з батьків / іншого законного представника отримувача соціальної послуги, педагогічних працівників, фахівців ІРЦ, залучених до команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.
5. Оцінювання індивідуальних потреб здійснюється протягом 5 робочих днів з дня отримання рішення про надання соціальної послуги.
6. З урахуванням результатів оцінювання індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги складаються 2 документи:
-
індивідуальний план надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання
-
договір про надання соціальної послуги.
Індивідуальний план надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання: є основою для надання соціальної послуги та ґрунтується на результатах визначення індивідуальних потреб дитини (учня) з ООП складається фахівцем надавача соціальної послуги із залученням асистента дитини (учня), одного з батьків / іншого законного представника отримувача соціальної послуги, погоджується одним із них і керівником закладу освіти; підписується сторонами.
Перегляд індивідуального плану:
- здійснюється через 30 днів з дати надання соціальної послуги,
- надалі - за потреби, але не рідше ніж один раз на півроку.
Договір про надання соціальної послуги:
укладається в письмовій формі між надавачем соціальних послуг та одним із батьків / іншим законним представником отримувача соціальної послуги; підписується сторонами у двох примірниках;
Істотними умовами договору є:
- назва соціальної послуги
- умови її надання
- вартість
- права, обов'язки та відповідальність сторін
- строк дії договору
- інші умови, які сторони визнають істотними.
- невід'ємною частиною договору є індивідуальний план.
ВИМОГИ ДО АСИСТЕНТА ДИТИНИ
Безпосереднє надання соціальної послуги забезпечує асистент дитини (учня).
Асистент дитини (учня) повинен:
-
володіти знаннями та навичками
-
відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним у "Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80 "Соціальні послуги"
-
в обов'язковому порядку пройти навчання з питань надання соціальної послуги.
-
повинен проходити обов'язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.
Надавач соціальної послуги вживає заходів для підвищення кваліфікації асистентів дитини (учня), проходження ними формального та неформального професійного навчання, проведення атестації.
КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ
Ефективність надання соціальної послуги визначається під час проведення зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості зазначеної соціальної послуги.
Надавач соціальної послуги здійснює опитування отримувачів соціальної послуги, їх батьків , інших учасників процесу; отримує відгуки стосовно організації, повноти та якості надання соціальної послуги.
Результати опитувань обговорюються під час проведення аналізу діяльності надавача соціальної послуги та безпосередньо асистента дитини (учня) і враховуються в подальшій роботі з метою підвищення ефективності та якості надання соціальної послуги.
Внутрішнє оцінювання проводиться надавачем соціальної послуги не рідше ніж один раз на рік.
Зовнішнє оцінювання надавачів соціальної послуги проводиться центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами відповідно до законодавства.
ЗАПОВНЕННЯ ЖУРНАЛУ ПІСЛЯ КАРАНТИНУ
ВЧИМО НАВЧАЄМОСЬ НА КАРАНТИНІ:
зміни в системі освіти
12 березня усі заклади освіти були закриті на карантин через епідемію коронавірусної інфекції (COVID-19). Міністерство освіти і науки України
підготувало відповіді щодо змін для тих, хто вчить і навчається в умовах
карантину до 11 травня 2020 року
ПОСИЛАННЯ НА САЙТ МОН ОСЬ ТУТ
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП
“Щоб почати дистанційне навчання з дітьми з особливими освітніми потребами, треба просто почати”, – впевнена керівниця інклюзивних проєктів ГО “Бачити Серцем” Наталя Гладких.
Наталя також має лайфхаки, як організувати таку роботу. До прикладу, батькам треба призвичаїти дитину до нового розпорядку, вчителям треба помічник під час онлайн-конференції, щоб допомагав вирішити технічні питання, а дітям – час, аби звикнути.
А от директорка НВК “Престиж” у селі Балабино, що на Запоріжжі, Жанна Вінніченко, каже, що треба зважати і на технічні можливості дітей та батьків. А ще – створювати для всіх максимально комфортні умови і не наполягати, щоб учні виконували завдання вчасно. Мовляв, стресу і так вистачає.
“Нова українська школа” з’ясовувала, з чого треба почати навчання для дітей з ООП, як працює асистент учителя, як можуть допомогти батьки та що робити вузьким спеціалістам, які працюють з дітьми з ООП з інклюзивних класів.
Детальніше ОСЬ ТУТ
ДОСВІД КОЛЕГ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ. ВЕБІНАРИ.
Особливості дистанційного навчання дітей з ООП
Особливості дистанційного навчання дітей
з особливими освітніми потребами
Як організувати ефективну логопедичну роботу в умовах дистанційного навчання
Організація дистанційного навчання у початковій школі. Види робіт та онлайн-сервіси
Практичні поради щодо організації дистанційного навчання під час карантину
ЯК ПРАЦЮВАТИ ІРЦ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
ЛИСТ МОН
Міністерство освіти і науки дало рекомендації щодо роботи інклюзивно-ресурсних центрів під час карантину.
Про це йдеться в листі МОН до керівників департаментів та управлінь освіти і науки.
У відомстві наголошують, що керівники ІРЦ мають видати наказ про роботу закладів під час карантину: із запровадженням гнучкого розкладу роботи для усіх працівників, затвердженням заходів щодо виконання працівниками консультативної, методичної, організаційно-педагогічної роботи (наприклад, розроблення індивідуальних планів професійного розвитку).
Під час карантину не проводиться комплексна оцінка для визначення особливих освітніх потреб дитини.
Також у МОН зазначають, що фахівці центрів мають дистанційно надавати психолого-педагогічні та корекційного-розвиткові послуги. Окрім того, спеціалістам радять консультувати батьків (законних представників) дітей з ООП “у телефонному режимі або за допомогою онклайн-ресурсів (мобільних додатків, електронної пошти тощо)”.
Працівники ІРЦ, які не надають дистанційно психолого-педагогічні та корекційного-розвиткові послуги або консультації, мають використовувати робочий час для професійного розвитку.
Детальніше за посиланням ОСЬ ТУТ
ДИСТАНЦІЙНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
РОБОТА АССИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ\ВИХОВАТЕЛЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
№211 від 11 березня 2020 р.:
-
в період карантину асистент працює спільно з командою супроводу дитини з ООП
-
розробляє індивідуальні завдання для дитини відповідно до її потреб
-
виконує організаційно-методичну роботу
Стосовно оформлення звітів, планів роботи і т.п., - затверджується відповідними наказами керівника закладу освіти
-
асистенти вчителя/вихователя приймають безпосередню участь у роботі вчителя/вихователя під час дистанційного навчання
-
беруть участь у розробці дистанційних уроків/занять (модифікація/адаптація навчальних матеріалів)
-
займаються самоосвітою.
Усі види роботи необхідно фіксувати у індивідуальному плані роботи під час карантину чи у звіті (як у кого затверджено відповідним наказом керівництва закладу освіти).
Наразі відсутні рекомендації по роботі з сім'ями, що виховують дітей з ООП та які не мають доступу до мережі інтернет, дане питання залишається на розсуд керівників закладів освіти та команд супроводу.
Приклад індивідуального плану асистента: Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3
ПЛАТФОРМИ ТА СЕРВІСИ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Сучасний стан розвитку цифрових технологій забезпечує можливість активного впровадження їх в освітній процес. Наразі можна виділити чітку тенденцію щодо зміни ролі цифрових технологій – від простої підтримки освітнього процесу технічними засобами до створення електронних освітніх ресурсів (ЕОР), комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) та здійснення дистанційного навчання. Коротко проаналізуємо можливості цифрових технологій для організації дистанційного навчання учнів.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
7 ПИТАНЬ ПРО КАРАНТИН:
що варто знати вчителям
У вчителів досі лишаються питання, як працювати під час карантину та що їх очікує. Проєкт Прошколу зібрав поради та коментарі від юристів про те, що варто знати про карантин.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
УМОВИ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ:
спільний лист МОН і Профспілки
Міністерство освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спільним листом привертають увагу керівників органів освіти і науки, закладів та установ освіти, підпорядкованих підприємств та організацій на необхідність дотримання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Зокрема, в частині адміністративних, профілактичних, протиепідемічних та інших заходів, встановлення тимчасових обмежень прав фізичних і юридичних осіб, покладання додаткових обов'язків, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, в умовах карантину.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
ПРОФІЛЬ ІНКЛЮЗИВНИХ УЧИТЕЛІВ:
що вони мають знати та вміти
Проєкт “Освіта вчителів для інклюзії” (Teacher Education for Incluusion –TE4I) Европейського Агентства з Особливих Потреб і Інклюзивної Освіти дослідив, як у різних країнах початкова освіта вчителів готує їх “бути інклюзивними” і склав Профіль інклюзивних учителів. Це – перелік знань, компетентностей і цінностей, якими має володіти вчитель, щоб забезпечити інклюзивне навчання.
Інклюзивне навчання Агентство розглядає нее як задоволення потреб особливих груп учнів, а підхід до всіх учнів і врахування потреб кожного.
Для роботи над документом залучили 55 експертів, які відповідають за освіту вчителів, із 25-ти країн: Австрії, Бельгії (обидві – фламандська та франкомовна громади), Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія (Англія, Північна Ірландія, Шотландія та Уельс).
Окрім експертів, визначених країною, залучені понад 400 інших зацікавлених сторін – вчителів, керівників шкіл, місцевих адміністраторів освіти, представників громадських організацій, політиків, учнів, їхніх батьків та сімей.
Мета документа – надати концентровану інформацію про компетентності, ставлення, знання та вміння, необхідні всім вчителям, які працюють в інклюзивних умовах.
Насамперед, він розроблений як керівництво для проєктування та впровадження програм інклюзивного навчання для всіх учителів.
“Нова українська школа” стисло розповідає, з чого складається Профіль інклюзивних учителів.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
НОВИЙ ЗАКОН ПРО СЕРЕДНЮ ОСВІТУ:
відповідаємо на неочевидні запитання
18 березня новий закон “Про повну загальну середню освіту” набув чинності. Головна редакторка “Нової української школи” написала про основні зміни, які він несе. Якщо у вас залишилися запитання, надсилайте їх на novashkola2018@gmail.com.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
11 КРОКІВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВЧИТЕЛЮ ПРАЦЮВАТИ ДИТИНОЮ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ.
Інклюзивна освіта передбачає навчання дітей із порушеннями інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Якщо такий учень з’являється в класі вчителю важливо:
📍детально ознайомитися з анамнестичними даними дитини;
📍ознайомитися зі спеціальною літературою щодо особливостей розвитку цієї категорії дітей;
📍спільно з психологом вивчити особливості розвитку дитини, використовуючи висновок про комплексну оцінку розвитку дитини;
📍ознайомитися зі спеціальними методиками навчання та сучасними педагогічними підходами у навчанні та вихованні дітей з порушеннями інтелекту;
📍в навчанні шукати зону найближчого розвитку дитини та спиратися на притаманний їй вид мислення;
📍ознайомитися з навчальними програмами спеціальних шкіл (відповідного класу), щоб мати уявлення щодо знань, умінь та навичок, якими повинна володіти дитина на кінець навчального року;
📍спільно з командою психолого-педагогічного супроводу скласти індивідуальну програму розвитку й, відповідно, індивідуальний навчальний план, враховуючи тяжкість порушення;
📍здійснювати постійний контроль діяльності дитини;
📍формувати соціальну поведінку дитини, залучати до гурткової роботи;
📍запобігати й адекватно реагувати на зміни в психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини;
📍працювати командно над виконанням програми розвитку, регулярно обмінюватися інформацією про стан справ учня в школі та вдома.
Вчитель-дефектолог ІРЦ С. П. Сидорчук
10 ОСОБЛИВОСТЕЙ, ЯКІ СЛІД ВРАХОВУВАТИ ВЧИТЕЛЮ В РОБОТІ З ДІТЬМИ ІЗ ЗПР
Діти із затримкою психічного розвитку різного ґенезу складають досить велику аудиторію у закладах загальної середньої освіти, оскільки саме тут починається засвоєння академічних знань та умінь.
Те, що здавалось досить «милим» й «неважливим» в період дошкільного зростання, й на що не звертали достатньої уваги, сподіваючись, що саме по собі якось вирівняється чи минеться , в школі проявляється яскравими труднощами.
Особливості розвитку накладають особливості на засвоєння освітньої програми.
Що, напевно, відразу кидається в очі, так це невміння дотримуватись норм поведінки, прийнятих у школі. Згодом і не готовність саме до навчання. Збідненість або відсутність знань, умінь та навичок, необхідних для засвоєння освітньої програми, не дають змоги дітям опанувати читанням, письмом, рахунком без спеціальної допомоги.
Зазвичай такі учні швидко стомлюються, швидко знижують працездатність та не вміють завершити розпочату справу. Крім того, особливості зорового, слухового й тактильного сприйняття накладають свій відбиток у загальну картину навчання.
Тому, працюючи з дитиною із ЗПР враховуйте:‼️
👉Індивідуальні особливості дитини та її сильні сторони. Не забувайте про індивідуальний підхід та індивідуальну допомогу. Успіх корекції розвитку і навчання полягає у максимальній індивідуалізації;
👉Сприймання дитини, особливо зорове та слухове. Розвивайте його. Адже з розвитком сприймання розвиваються вищі психічні функції, збагачуються знання про навколишнє, приходить розуміння зв’язків між предметами та явищами.
👉Рівень працездатності дитини. Дбайте про її зміцнення. Вміння зосередитись й цілеспрямовано працювати, ставити мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати;
👉Мотивацію дитини до навчання, її бажання вчитися, вірити у власні можливості, що можливо шляхом оцінки реальних досягнень;
👉Рівень знань дитини. Допомагайте оволодівати різними знаннями про навколишнє. Розвивайте спостереження і досвід практичного навчання, вміння самостійно отримувати знання і користуватися ними;
👉Активність дитини. Застосовуйте такі види завдань, які максимально її стимулюють. Створюйте атмосферу позитивного і дружнього ставлення й постійної підтримки;
👉Швидку втомлюваність. Міняйте види діяльності з метою відпочинку;
👉Стан різних сторін психічної діяльності дитини: пам'ять, увагу, мислення, мовлення, темп роботи, вміння долати перешкоди. Це можуть бути завдання з опорою на зразки, доступний інструктаж щодо виконання завдань, багаторазові тренувальні вправи, практичне використання вивченого, сповільнити темп, зменшити кількість завдань на самостійне опрацювання;
👉Лікувально-оздоровчі заходи, які отримує дитина;
👉Корекційно- розвиткові заняття, які отримує дитина.
Оскільки затримка психічного розвитку зачіпає всю психічну сферу дитини, можна стверджувати, що це є системний дефект. Тому навчання і виховання будуються з позицій системного підходу. Необхідно сформувати повноцінну базу для вищих психічних функцій і забезпечити спеціальні психолого-педагогічні умови для їх формування.
Практичний психолог ІРЦ А. С. Стасюк
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
1. Варто створити для роботи спокійну атмосферу:
– міміка та пантоміміка (жести) відіграють важливу роль в установленні контактів;
– жести мають носити відкритий доброзичливий характер;
– не слід перехрещувати руки на грудях, ховати їх за спину або у кишені.
2. Варто намагатися налагодити доброзичливий, партнерський контакт:
– свою роботу треба починати з усмішки;
– ні в якому разі не можна настроюватись на почуття жалю або зверхності, тим паче нехтувати дитиною - ваше обличчя і жести вас видають.
3. Дитина з інвалідністю має своє психологічне життя:
– потрібно коректно увійти у внутрішній світ дитини;
– треба м'яко зацікавити дитину у грі або іграшці, завданні;
–варто використовувати дидактичні ігри, роздатковий матеріал, мозаїку, конструктор та інше;
– у процесі гри доцільно включати елементи корекції порушень мовлення;
– дитина з інвалідністю піддається впливу страхів більше, ніж здорова;
– варто повсякчас підбадьорювати дитину;
– слова «не вмієш», «злякався», «у тебе не вийде» потрібно виключити з розмови;
– варто постійно тримати дитину у полі зору, стежити за її реакціями: напруженість, стереотипні рухи, невдоволені репліки мають бути поміченими;
– слід бути насторожі, якщо дитина голосно сміється, співає, залишаючись напруженою;
– іноді можуть виявлятися сексуальні нахили дитини.
Для того, щоб корекційна спрямованість навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку дала позитивні результати, вчитель (вихователь) повинен знати наскільки вона ефективна, тобто користуватися такими критеріями, як:
– якісне і кількісне полегшення структури дефекту;
– виправлення недоліків і перехід до скоригованої вади, до позитивних можливостей дитини;
– свідоме користування дітьми набутим досвідом;
– накопичення і позитивна зміна властивостей особистості.
Вчитель-логопед Л. М. Кузь
.jpg)
ІНКЛЮЗИВНІ КЛАСИ: ТОП ПИТАНЬ ВІД УЧИТЕЛІВ
1. Як практичному психологу отримати доплату за корекційні заняття?
Роботу штатного психолога в інклюзивних класах підтверджують акти приймання проведених корекційно-розвиткових занять. На жаль, необхідно трохи бюрократії, аби отримати свої кошти. Тому, якщо раптом вам відмовили у відповідних виплатах, не зволікайте та звертайтеся до бухгалтерії, а якщо відповіді не отримаєте – до голови ОТГ чи відділу освіти, якому підпорядковується ваша школа.
2. Скільки годин може мати логопед у класі з інклюзією?
Максимальної кількості годин (занять) немає. Звісно, вона не має перевищувати 40 робочих годин на тиждень, що визначено трудовим законодавством.
Проте визначено розмір ставки – її регулює Інструкція № 102 (пункт 64), за якою “ставки заробітної плати учителям-логопедам, учителям-дефектологам, практичним психологам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) виплачуються за 3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень)”. Ставка 18 годин актуальна і для логопеда у звичайній школі.
3. За яким тарифним розрядом нараховують зарплатню асистенту вчителя інклюзивного класу?
Посаду асистента вчителя впровадив Закон України “Про освіту”. Але тарифні розряди вчителів визначають Типове положення про атестацію педагогічних працівників та Інструкція № 102. Вони, на жаль, поки не приведені у відповідність до змін закону. У цих документах посади асистента вчителя немає. Тому присвоїти якусь категорію неможливо.
Поки що просто немає асистента вчителя першої або вищої кваліфікаційної категорії. Саме через це зарплатню асистентам нараховують за мінімальним тарифним розрядом.
4. Чи можуть батьки учнів впливати на виключення чи переведення дитини, яка, на їхню думку, заважає проводити уроки через діагноз, на індивідуальне навчання?
Звісно, ні. Як саме буде навчатися дитина, вирішують виключно її батьки. Окрім того, наявність інвалідності чи будь-який інший діагноз не є підставою для якоїсь форми навчання. ІРЦ у своєму висновку рекомендує форму навчання, але останнє слово – за батьками. Новий закон “Про повну середню освіту” закріплюють право батьків вирішувати, де саме і як вчитися їхній дитині. Ані заяви вчителів, ані інших батьків не можуть цього права порушити.
5. Скільки годин має працювати асистент учителя?
Не варто плутати педагогічне навантаження та робочі години. Педагогічне навантаження асистента вчителя – 25 годин на тиждень. Але в Україні немає робочого тижня у 25 годин. За законодавством, він складає 40 годин. Саме тому питання, як працювати асистенту вчитлея, якщо в учнів ще йдуть уроки, а його час уже скінчився, має просту відповідь. Асистент учителя, окрім безпосередньої роботи з дітьми, повинен готуватися до занять. А отже – його повний робочий час, а не лише навантаження, має визначати індивідуальний робочий план.
6. Чи мають право батьки вимагати конфіденційності від учителя інклюзивного класу?
Якщо говорити про законодавство, то батьки учнів чи самі учні закладу дають згоду на обробку персональних даних. Інакше вчитель та спеціалісти просто не можуть провести комплексне оцінювання учня. У документі, що підписують батьки, має бути окреслена мета збору персональних даних та зазначено, чи передбачається передача цих даних третім особами та в яких випадках.
7. Як нараховують надбавку за роботу в інклюзивних класах та хто встановлює її розмір?
Надбавку вчителі отримують виключно за години роботи в інклюзивних класах чи групах.
Конкретний розмір доплати встановлює керівник школи. Він враховує кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі, складність порушення розвитку дітей, рівень відповідальності та обсяг роботи кожного працівника, який працює з цими дітьми.
Важливо: якщо вам не хочуть оплачувати ці години, ви можете написати звернення в Державну службу якості освіти.
8. Якщо учня зарахували до класу посеред навчального року, чи може вчитель отримувати доплату за нього?
Навіть якщо дитину зарахували до класу вже після того, як школа затвердила тарифікацію, учитель має отримати доплату. Незалежно від того, чи встигли призначити асистента вчителя, чи ні. Головне – аби школа мала наказ, що цей клас є інклюзивним.
9. Чи може вчитель ГПД отримувати доплату, якщо групу відвідує учень з інвалідністю?
Усе залежить від того, чи відкрито офіційно інклюзивну групу подовженого дня для дитини з особливими освітніми потребами. Якщо дитина просто відвідує звичайну групу, то жодної доплати немає. Наприклад, якщо батьки не подавали заяви. Якщо ж школа створила інклюзивну групу подовженого дня, то вчитель має отримувати доплату.Ї
10. Як бути класному керівнику – чи йому є надбавка за роботу в інклюзивному класі?
На жаль, класний керівник не отримує доплат за роботу в інклюзивному класі. Лише тоді, коли він проводить заняття.
ЗНО ДЛЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Щороку зростає кількість учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах загальної середньої освіти. Інклюзивне навчання, організоване у таких закладах, створює рівні можливості для всіх дітей та забезпечує їх право на освіту.
За даними МОН, у 2019 році кількість учнів з ООП зросла на 61,2% http://bit.ly/2Q5YzAU. Відповідно, щороку збільшується й кількість абітурієнтів з особливими освітніми потребами, які хочуть і мають право на здобуття вищої освіти.
Абітурієнти з інвалідністю в межах певних квот мають право на вступ за співбесідою або за результатами вступних іспитів. Детальніше про це можна дізнатися, прочитавши Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2020 році http://bit.ly/2Ow5jY5 та Правила прийому до відповідного закладу вищої освіти, які розміщені на його вебсайті.
Учні з особливими освітніми потребами мають право на рівний доступ до проходження зовнішнього незалежного оцінювання за місцем їх проживання (перебування). Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) забезпечує дотримання прав вступників і створює особливі (спеціальні) умови в пунктах тестування, якщо дитина потребує цього.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В УКРАЇНІ:
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ У САДОЧКАХ, ШКОЛАХ,
ПТУ ТА УНІВЕРСИТЕТАХ
Інклюзивна освіта увірвалася в життя вчителів так само неочікувано, як і для батьків. Перші не знали, де взяти на це ресурси. Другі не розуміли, в які двері стукати і як реагувати на відмови. Ми вирішили прояснити ситуацію, аби хоч трішки допомогти і тим, і іншим.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Документи з моменту створення чи надходження і до передавання на зберігання в архів закладу освіти зберігають за місцем формування справ у службі діловодства чи інших структурних підрозділах відповідно до номенклатури справ
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
.jpg)
Набув чинності Порядок затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки
МВС наказом від 05.12.2019 № 1021 затвердило Порядок затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням (далі — Порядок). Документ діє з 14.02.2020. Як уникнути штрафів за порушення вимог пожежної безпеки.
Порядок установлює:
-
механізм затвердження керівниками підприємств програм спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум) та програм навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки;
-
порядок організації і контролю за виконанням й дотриманням вимог, установлених програмами навчання з питань пожежної безпеки та організації проведення інструктажів з питань пожежної безпеки, цивільного захисту й дій у надзвичайних ситуаціях.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
Інструктажі з пожежної безпеки в закладі освіти ОСЬ ТУТ
В УКРАЇНІ ПОЧИНАЮТЬ ОПЛАЧУВАТИ РОБОТУ АСИСТЕНТА ДИТИНИ
Апробація триватиме з 17 лютого до 17 червня, повідомили на сайті Мінсоцполітики.
“До апробації соціальної послуги будуть долучені 19 закладів, установ та організацій, у тому числі закладів соціального захисту населення, освіти, громадських організацій Вінницької, Дніпропетровської, Харківської областей”, – зазначили в міністерстві.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
ТОНКОЩІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Відповідає керівниця директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН. Частина 4
У цій добірці про таке:
– Чому вчителям корекційних занять перекроїли оплату за виконані роботи?
– Що робити, якщо у школі не можуть виконати рекомендації висновку ІРЦ?
– Чому навантаження на практичного психолога розраховують лише із врахуванням кількості дітей, якщо допомогу він надає всім учасникам освітнього процесу?
– Чому зарплатня психолога менша, ніж у соціального педагога?
– Що робити батькам, якщо у місті не закуповують спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку?
– Як поєднати компенсуючий тип дошкільного закладу з інклюзивною субвенцією?
– Навантаження на психолога ІРЦ;
– Чи може ІРЦ контролювати виконання рекомендацій свого висновку та отримання дітьми корекційно-розвиткових занять у закладах освіти?
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
ЗАПИС ОНЛАЙН-ЛЕКЦІЇ
«Сенсорно-доброзичливе середовище для дітей із ООП"
ІНКЛЮЗИВНА ГРУПА В ДИТСАДКУ: ОСОБЛИВОСТІ, ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ І БЮДЖЕТ
Які документи треба для зарахування дитини з особливими освітніми потребами в дитсадок, як має проходити навчання та скільки таких дітей може бути в одній групі? Щоб відповісти на ці питання, Уряд затвердив правила організації інклюзії в дошкіллі.
Відповідний порядок набув чинності та вже опублікований на сайті Кабміну!
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ОСЬ ТУТ
Вебінар на тему:
"ВЧИТЕЛЬ І АСИСТЕНТ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ПРОСТОРІ: ЯК ДОСЯГТИ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ "
Інклюзивні класи усе частіше стали з’являтися у школах України. Але не так стрімко зростає кількість фахівців, які вміють допомогти усім учням в інклюзивних класах і зробити здобуття знань для них цікавим і творчим процесом. Ця тема нині є дуже актуальною для педагога-дефектолога і батька дитини з ООП Артема Скорікова. Учора, 30 січня, Артем Борисович поділився із слухачами вебінару власним досвідом роботи у школі.
Мета вебінара: сформувати алгоритм спільних дій фахівців для організації освітнього процесу всіх учнів в інклюзивному класі.
ДОКУМЕНТИ АСИСТЕНТА-ВЧИТЕЛЯ ЩОДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З ООП
Поки що питання переліку документації асистента вчителя мало унормоване. Деякі уявлення щодо цього питання можна сформувати, керуючись посадовими обов’язками асистента вчителя, окремими нормативними документами та роз’ясненнями.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМИ ОСЬ ТУТ!
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ІРЦ
Інклюзивно-ресурсний центр – це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Напрями діяльності ІРЦ:
-
Здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки;
-
Надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуги;
-
Забезпечення системного кваліфікованого супроводу.
Алгоритм створення ІРЦ в Україні
-
На сесії місцевої влади приймається рішення «Про створення комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр», що підпорядковується районному управлінню освіти
-
Наймається проектна організація, яка проектує ІРЦ відповідно до діючих стандартів
-
Проводяться ремонтні роботи та комплектація ІРЦ
-
Затверджується штатний розпис відповідно до визначених стандартів
ІРЦ:
-
є юридичною особою має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, бланк зі своїм найменуванням, печатку
ІРЦ утворюють з розрахунку один центр не більш як:
-
на 7 тис. дітей, які проживають на території ОТГ (району) на 12 тис. дітей, які проживають у місті (районі міста)
Засновниками ІРЦ можуть бути:
-
представницькі органи місцевого самоврядування ОТГ районні, міські, районні у містах ради
Засновник розробляє та затверджує установчі документи центру відповідно до:
-
вимог законодавства та Положення про ІРЦ
Ділова документація ІРЦ
-
річний план роботи інклюзивно-ресурсного центру;
-
річний план роботи фахівців інклюзивно-ресурсного центру;
-
щотижневі графіки роботи інклюзивно-ресурсного центру та фахівців інклюзивно-ресурсного центру;
-
звіти фахівців інклюзивно-ресурсного центру про результати надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами;
-
журнал обліку заяв;
-
журнал обліку висновків про комплексну оцінку;
-
журнал обліку консультацій;
-
особові справи дітей, які пройшли комплексну оцінку.
Етапи комплексної оцінки
1 етап: планування комплексної оцінки (далі – КО); інформування про проведення КО; підготовка до проведення КО; безпосереднє проведення КО; розгляд результатів КО за сферами розвитку
2 етап: підготовка до висновку КО; інформування батьків про результати проведення КО; вироблення з батьками спільної стратегії щодо підтримки ОП дитини; надання психолого-педагогічних та корекційно-розвивальних послуг; моніторинг реалізації рекомендацій ІРЦ.
Навантаження фахівців ІРЦ
Одна година заняття у працівника ІРЦ – це одне заняття (25-45 хвилин);
Ставки погодинної оплати праці працівників здійснюються за проведення навчальних занять (не за години), перерви між ними – це також робочий час (наказ МОН від 15.04.93 № 102)
Кількість годин педагогічного навантаження відповідає кількості занять, загальна тривалість робочого часу становить 40 годин.
ЗРАЗКИ ПРОТОКОЛІВ ЗАСІДАНЬ КОМАНДИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ
У матеріалі надано 2 зразки протоколів засідань команди психолого-педагогічного супроводу. В документі також можна знайти нормативно- правові документи щодо роботи спеціалістів у класі з інклюзивною формою навчання.
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ ОСЬ ТУТ!
ВАЖЛИВО!!!
ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ ОСЬ ТУТ!
Семінар:
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП
В УКРАЇНІ
Вебінар на тему:
"РОБОТА У СИСТЕМІ АС ІРЦ"
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ПО РОБОТІ
З ГІПЕРАКТИВНИМИ ШКОЛЯРАМИ
Порада 1. Посадіть дитину на першу парту, аби вона була у постійній зоні вашого тактильного контролю.
Порада 2. Дозволяйте дитині рухатися, ходити, сидіти хоч на підлозі, хоч під партою. Їй це необхідно. І якщо це не впливає на успіхи з навчання – то чому б ні?
У багатьох виникають застереження, що це призведе до хаотичної поведінки у всіх учнів. Для цього бажано, щоб батьки поговорили індивідуально з кожною дитиною, що деяким дітям потрібно ходити і рухатися, щоб почуватися добре. Так само, як комусь для корекції потрібні окуляри чи слуховий апарат.
Порада 3. Не акцентуйте увагу інших дітей на особливостях поведінки дитини зі СДУГ. Бо саме з цього постають «псіхи», «дибіли» та «ідіоти». Є люди, яким потрібна деяка підтримка, щоб бути активними членами спільноти. І саме про це бажано говорити батькам.
Порада 4. Не можна принижувати дитину словесно, розповідати їй, що дитина погана, невихована. Діти зі СПАУ переважно мають занижену самооцінку, бо постійно чують, які вона «погані».
Порада 5. У жодному разі не слід стримувати дитину фізично: хапати, скручувати, затримувати. Якщо почалася бійка – дайте можливість дитині самоізолюватися або створіть умови для тимчасової ізоляції. Дуже велика помилка – хапати і затримувати дитину, коли вона біжить, щоб ізолюватися. Саме в цей момент дитина може зірватися.
Порада 6. Дитині потрібні чіткі, короткі, послідовні інструкції. Одна за раз, ну, максимум дві. Наступні даються, лиш після виконання попередніх. Наприклад: «Принеси зошит. Відкрий його».
Команди, які перебивають і заперечують одна одну, або які є нагромадженням інструкцій (більше двох), дитина не здатна утримати у фокусі уваги, особливо в розпалі подій.
Порада 7. Візуалізуйте порядок проведення уроку дітям класу. Дотримуйтесь його без раптових змін діяльності.
Про зміну діяльності бажано казати поетапно: через 7 хв ми закінчуємо контрольну, через 5 хв, через 3 хв… У такий спосіб дитина встигає налаштуватися на зміну діяльності. Учня не можна «смикати» різними задачами туди-сюди — їй від того «зносить дах».
Порада 8. Дуже важливо акцентувати увагу на тому, що дитина зробила хорошого. Щиро і не перебільшено. Суть в тому, що діти зі СПАУ або іншими поведінковими розладами, постійно чують тільки зауваження і критику у свій бік, і можуть стати в опозицію і робити все на зло. Акцентування на хорошій поведінці чи вчинках стимулюватимуть дитину повторювати гарні зразки поведінки.
Дитина починає буквально «вислужуватися», а позитивні зразки поведінки закріплюються. Дитину із СПАУ треба хвалити за такі прості прояви, які не прийнято відзначати. Приміром, «Молодець, ти був уважний весь урок». Для інших однолітків вже може бути віковою нормою утримувати увагу достатній час і це не потребує жодного додаткового зусилля з їхнього боку, а для дитини із СПАУ це буде досягненням, яке потрібно відзначити.
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНІСТЮ
12 ПРАКТИЧНИХ ІДЕЙ З ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ
1. Говоріть про інклюзію, озвучуйте різні точки зору
У нашому суспільстві, на жаль, не прийнято говорити про людей з особливими потребами, тому поява таких дітей у класах може викликати
(і напевно, викличе!) хвилю протесту з боку учнів.
Як відомо, сучасні діти мають досить своєрідні підходи у виборі авторитетів. Станьте для них тим, кого вони послухають у цьому питанні. Станьте голосом тої частини людства, яку часто не чують. Запропонуйте учням більш широкий погляд на життя, оперуючи фактами, прикладами з життя. Знайдіть взірця, чий досвід захоплюватиме. Для цього використовуйте журнальні статті, книги, виступи людей з «обох таборів».
2. Не опускайтесь до стереотипів
Закономірно, що у вчителя недостатньо досвіду в роботі з особливими дітьми. Але це не привід мислити штампами. Це виклик, це привід вивчити цю сторону життя, зрозуміти чим та як живуть ці діти.
Якщо є така можливість, поспілкуйтесь з батьками дітей з особливими потребами. Запрошуйте на уроки людей, які зможуть поділитися власним досвідом, баченням життя. Глуха дитина – не дурна, сліпа – не безпомічна, сонячна – не безнадійна.
3. Не ігноруйте, коли клас вороже ставиться до особливої дитини
Існують популярні фрази, які ображають людей з фізичними, розумовими особливостями. Ці вислови можуть трансформуватися, і ваша задача – віслідковувати їх появу. Таким чином ви зможете припинити їх поширення та пояснити, які психологічні травми можуть нанести такі слова. Усі мають розуміти, що така поведінка неприпустима. Контролюйте, щоб конфліктна ситуація не повторилась.
4. Не вказуйте на конкретних дітей в процесі виховного моменту
Коли учні дражнять однокласника за певні вади, особливості мови, виконання завдань, важливо пояснити, що так робити негарно. Але не кажіть, що «Сергійко з милицями, бо він інвалід». Ні в якому разі! Дайте зрозуміти учням, що їх поведінка неприпустима ні з ким, ніколи, ні за яких обставин. Без персоналій.
5. Враховуйте різноманітність учнів, але не акцентуйте увагу на відмінностях
Ніколи не ставте у порівняння іншим дитину з певними особливостями: «Ось, у Марійки слух поганий, а розказала вірш на відмінно. А ти здоровий лобуряка й на те не спромігся». Як мінімум, таким чином ви налаштуєте клас проти окремих учнів. Взагалі така тактика дуже погана, а з дітьми з особливими потребами й поготів.
6. Подбайте, щоб у класі були іграшки
Наприклад, це можуть бути речі, які зараз багато хто ненавидить – спінери. Але такі забавки допомагають зосередитись учням з проблемами уваги. Ще варіанти: кубик Рубіка, головоломки, райдуги. Іграшки можуть допомогти на уроці, але не бійтесь ставити межу, якщо учні зловживають ними.
7. Підготуйте широку бібліотеку в класі
Хай це будуть різні книги, відомих чи маловідомих авторів. Не програмові твори чи щось рекомендоване Міністерством. Хай це буде література про життя різних школярів. Учні можуть дізнатися там те, про що соромляться спитати чи розказати. Зверніть увагу, щоб видання були якісними, бажано з ілюстраціями.
8. Поцікавтесь, чи може ваша школа закупити чи організувати запис аудіокниг
Якщо учні мають можливість слухати, а не читати, це може суттєво підвищити загальну успішність. А головне, діти з обмеженими можливостями почуватимуть себе комфортно і не ізольовано.
9. Плануйте заходи, які допоможуть учням краще зрозуміти один одного
Створіть атмосферу дружби, взаєморозуміння. Хай ваші заходи несуть неформальний характер. Це важливо тоді, коли у школярів виникають проблеми з тим, щоб побачити в однокласнику рівного собі.
10. Переконайтеся, що усі організовані вами заходи поза школою підходять кожному у класі
Можливо, у вас не буде учнів з видимими порушеннями (наприклад, діти на інвалідних візочках). Але у класі може бути хтось з хворим коліном чи фобією, що не дозволить виконати заплановану вами програму – піднятися на 420 сходинок, щоб помилуватися краєвидами. По-перше, такий захід може обернутися фізичною травмою, по-друге, учень, який не впорався (на фоні класу, який з легкістю подолав шлях), відчуватиме себе другосортним. Проаналізуйте стан учнів та запропонуйте альтернативні варіанти відпочинку, які будуть до смаку всім.
11. Утримуйтеся від проведення заходів, які включають необхідність щось їсти
У наших школах присутня практика, коли після ярмарку, чи до якось свята учням накривають «солодкий» стіл. Ймовірно, від такої практики доведеться відмовитись, якщо ви залучаєте дітей з особливими потребами. Це пов’язано з харчовими обмеженнями (алергія), та можливістю їсти без дискомфорту. Останній пункт може стати приводом до нових насмішок.
12. Співпрацюйте з місцевими соціальними службами
Підтримка зі сторони у роботі з інклюзивним класом вкрай важлива. Залучайте соціальні служби, як мінімум попросіть їх надати різноманітні навчальні брошури, інформацію, яка допоможе впоратись зі складною ситуацією (хоча б телефони довіри). Це буде актуально для всіх. Розмістіть матеріали так, щоб учні могли взяти їх, не привертаючи зайвої уваги.
ВЗАЄМОДІЯ ІРЦ ТА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ООП
СПІВПРАЦЯ ВЧИТЕЛЯ ТА
АСИСТЕНТА-ВЧИТЕЛЯ
В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ
ДОКУМЕНТАЦІЯ АСИСТЕНТА-ВЧИТЕЛЯ
На сьогодні немає чітко затвердженого переліку обов’язкових документів для асистента вчителя. Відповіді можна знайти в наказі МОН від 25 червня 2018 №676 року “Про затвердження інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти”.
Отже, нова Інструкція унормовує загальні засади ведення діловодства у закладах загальної середньої освіти. Відповідно, на її підставі заклад освіти затверджуватиме власну.
1. ІПР.
Основний документ (річний план роботи асистента вчителя) – індивідуальна програма розвитку, яку пишуть на кожну дитину з ООП індивідуально впродовж 2-х тижнів від початку навчання (“Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу”, наказ МОН від 08.06.2018, №609.
Асистент вчителя разом з вчителем класу оцінює рівень досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР.
2. Зведена таблиця (розклад уроків / вид діяльності).
Оскільки допомога асистента вчителя може бути необхідна не на всіх уроках, у зведеній таблиці (розкладу та видів діяльності) можна відзначати, на яких саме уроках асистент вчителя має активно працювати в класі, а на яких може займатись адаптацією матеріалів та заповненням необхідних документів.
Приклад таблиці
3. Графік роботи асистента вчителя (залежно від робочого навантаження).
На кожен інклюзивний клас виділяється ставка асистента вчителя в розмірі 25 годин на тиждень. Цю ставку можуть між собою ділити два асистенти вчителя, відповідно по 12,5 годин на тиждень. У такому випадку буде зручно вести графік роботи асистентів вчителів.
Приклад графіку роботи двох асистентів в одному класі
Розклад роботи асистентів вчителя 1-Б класу (асистент вчителя – X, асистент вчителя – Y)
4. Журнал спостереження.
Одними з основних функцій асистента учителя є:
– спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;
– оцінка (спільно з вчителем) рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР.
Для збору цієї інформації доречно вести журнал спостереження. Стандартизованої форми такого журналу немає.
Приклад журналу спостереження
Варто зауважити, що зміст журналу може змінюватись залежно від цілей спостереження. Для кожної дитини рекомендовано вести індивідуальний журнал спостереження.
5. Портфоліо дитини
папка з роботами дитини (малюнки, аплікації, робочі зошити, роботи на роздруківках).
Усі матеріали, які допоможуть визначити прогрес дитини в освоєнні навичок наприкінці певного періоду (півріччя або навчального року).
Варто зазначити, що перелік усіх необхідних документів для ведення асистентом вчителя, може бути вказаний в його посадових обов’язках.
.jpg)
Щоб якісно розпочати 2019-2020 навчальний рік, підготуватись до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі тими, що навчаються на інклюзії, треба опрацювати ряд документів:
1. Наказ МОН від 10.06.2019 №808 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627» - додано Таблицю 19.1 «Навчальний план для дітей з порушенням інтелектуального розвитку помірного та тяжкого ступенів, розладами спектра аутизму».
В листі окреслено ряд питань:
- Необхідні умови якісного інклюзивного навчання;
- Наголошено, що висновки ІРЦ (ПМПК) є безтерміновими, окрім випадків якщо в самому висновку є термін;
- Висновок ЛКК(лікарсько-консультаційна комісія) – основний документ для організації індивідуальногонавчання;
- Індивідуальна програма розвитку (ІПР) дитини складається упродовж 2-х тижнів від початку освітнього процесу (раніше було 1 місяць);
- Корекційно-розвиткові заняття (послуги) можна проводити під час канікул, розклад узгоджується з батьками;
- На 20% підвищена оплата праці педагогів за роботу в інклюзивних класах – постанова КМУ від 27.02.2019 №129;
- Асистент вчителя проходить атестацію відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, і йому встановлюється 10 – 12 тарифний розряд.
3. Наказ МОН від 02.07.2019 №917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушенням інтелектуального розвитку» - для учнів, які навчались у минулому навчальному році за типової програмою для 1 класу, затвердженою наказом МОН від 26.07.2018 №816.
4. Лист МОН від 05.08.2019 №498 «Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019-2020 н.р.». Вже є затверджені порядки організації інклюзивного навчання у ЗДО, ЗЗСО, ЗПО, ЗВО.
5. Ст.3 Бюджетного кодексу України зазнала змін: кошти інклюзивної субвенції вкінці року НЕ будуть повертатись, БУДЕ здійснено перерозподіл.
6. Вступили в дію нові державні будівельні норми (ДБН): ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти», та ін. Ці норми є ОБОВЯЗКОВИМИ до виконання, що дозволить створити безбар’єрне і безпечне для всіх учасників освітнього процесу середовище.
БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ РОЗМІЩЕНО НА НАШОМУ САЙТ У РОЗДІЛІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Як організувати інклюзивне навчання в школі: покрокова інструкція
Щоб вдало організувати інклюзивне навчання, важливі вчасність та правильність дій усіх учасників освітнього процесу: батьків, інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), керівника закладу освіти, вчителя інклюзивного класу, асистента вчителя та/або дитини (якщо є потреба). Розповідаємо, на що зважати під час відкриття інклюзивного класу.
Батькам для вчасної та ефективної організації інклюзивного навчання треба:
-
забезпечити комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (в ІРЦ);
-
подати документи для зарахування до закладу загальної середньої освіти;
-
співпрацювати із фахівцями під час складання індивідуальної програми розвитку (ІПР).
Щоб організувати інклюзивне навчання, батьки дитини мають звернутися до інклюзивно-ресурсного центру з заявою про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Зверніть увагу, що ІРЦ має протягом місяця провести таку оцінку, а сама оцінка може тривати до 10 днів.
У своєму висновку ІРЦ має вказати потреби дитини в корекційно-розвиткових послугах, асистенті вчителя та/або дитини (відповідно до форми, затвердженої постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 545). Далі батькам необхідно подати заяву про зарахування та інші документи до закладу загальної середньої освіти, куди дитина буде вступати до 31 травня (відповідно до наказу МОН від 16 квітня 2018 року № 367).
Звичайно, висновок ІРЦ можна подати пізніше, але керівнику закладу освіти треба заздалегідь знати про потреби, які виникнуть для організації інклюзивного навчання.
Від закладу загальної середньої освіти залежать:
-
асистент вчителя
-
вчитель інклюзивного класу
-
навчальне приміщення
-
складання ІПР
-
психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) за умови, що саме школа буде отримувачем державних коштів на підтримку осіб з особливими освітніми потребами (отримувачем коштів може бути управління освіти).
Керівник зі свого боку має запровадити штатну одиницю – асистента вчителя. Складність у тому, що навчальний рік починається всередині календарного, тобто фінансового року, тому не завжди є можливість ввести посаду асистента вчителя з початку навчального року.
Керівник має визначити, який клас буде інклюзивним, тому зверніть увагу на висновок ІРЦ, а саме – на потреби.
За можливості, керівник має забезпечити асистента вчителя на початок навчального року. Батькам же треба розуміти, що введення ставки асистента вчителя ще не означає, що одразу знайдеться людина на цю вакансію, тому треба бути терплячими, наполегливими та доброзичливими.
Асистент вчителя – це педагогічна посада у штаті закладу освіти, тому його призначає та звільняє з посади керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.
Асистента вчителя часом плутають з асистентом дитини. Асистент дитини – це непедагогічна посада. Крім того, такої посади немає в типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти. Асистентом дитини може бути один з батьків або уповноважена ними особа.
Керівник має визначити, який клас буде інклюзивним, тому зверніть увагу на висновок ІРЦ, а саме – на потреби. Якщо дитина має порушення опорно-рухового апарату, доцільно визначити навчальне приміщення (клас), зручне для неї за розташуванням. Врахуйте також розташування вбиральні, якою буде користуватися дитина, а також їдальні, спортивної зали тощо.
Психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) надаються відповідно до індивідуальної програми розвитку, на підставі договору про проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг). Форма договору є в додатку 3 до Постанови Кабміну від 14 лютого 2017 р. № 88 (порядок та умови надання субвенції на надання держпідтримки особами з ООП).
Державна підтримка спрямовується для осіб з особливими освітніми потребами, а саме: сліпих та із зниженим зором, глухих та зі зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру). Тобто оплата за корекційно-розвиткові заняття здійснюватиметься саме для дітей з цих категорій.
Такий договір може складатися між фізичною особою, яка безпосередньо надаватиме такі послуги, та закладом освіти або управлінням освіти – залежно від того, хто отримувач субвенції на надання державної підтримки особам з ООП. Тому не завжди такі послуги залежать від закладу освіти.
Індивідуальну програму розвитку складає команда фахівців, відповідно до постанови КМУ від 15 серпня 2011 р. № 872. Для складання ІПР треба залучати фахівців ІРЦ та батьків дитини з ООП.
Крім того, важливо визначити вчителів, які працюватимуть в інклюзивному класі. Керівник закладу освіти знає своїх працівників, їхні знання та компетентності, ба більше – це повноваження керівника. Батьки можуть тільки порадити, а не обирати вчителя. Але керівник має бути зацікавлений в ефективності інклюзивного навчання.
Вчитель інклюзивного класу так само, як і асистент, має ознайомитися із висновком ІРЦ для того, щоб зрозуміти особливості дитини. Бажано познайомитися із дитиною та її батьками перед початком занять для налагодження комунікації.
Найголовніше пам’ятайте, що запорука ефективної організації інклюзивного навчання, як і будь-якої корисної та нової справи, – співпраця та партнерство із усіма долученими до неї людьми.
Наталя Байтемірова, керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН
Освітні труднощі та рівні підтримки
дітей з ООП: законодавство та типологія
21 липня 2021 року з’явилась постановка Кабінету Міністрів України №765 щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами, а також додаток 4 до Положення, в якому зазначені категорії (типи) освітніх потреб (труднощів). Згідно з цим документом, під освітніми труднощами мають на увазі труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та рівень результатів навчання дітей відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.
«Рівень підтримки» в освітньому процесі в інклюзивних класах (група) – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі учнів з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх індивідуальних потреб.
КАТЕГОРІЇ ОСВІТНІХ ТРУДНОЩІВ
-
Інтелектуальні.
Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок).
-
Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві).
Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової, мовленнєвої функцій (характеристик голосу, розрізнення звуків мовлення на слух, використання словникового запасу і граматики, перебігу читання, письма, комунікації тощо).
-
Фізичні.
Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму.
-
Навчальні.
Можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій і т.д.).
Довільний вид діяльності – цілеспрямований вид діяльності, керування яким відбувається під контролем свідомості.
-
Соціаоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі) або соціокультурні (взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо).
Можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок пристосування до умов соціального середовища, прояву рольової пластичності поведінки, інтеграції у соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища тощо.
Виявлення бар’єрів виступає у якості індикатора переведення певних особливостей розвитку до статусу особливих освітніх потреб у наданні освітніх послуг закладом освіти, а значить пристосуванні освітнього середовища до стану розвитку дитини.
Варто розуміти, що ті особливості, які можуть бути виявлені під час обстеження, можуть проявитися у вигляді певних труднощів, але не створювати бар’єр на шляху до опанування шкільних знань, не набувають статусу особливих освітніх потреб, відповідно не потребують спеціальних налаштувань освітнього середовища.
РІВНІ ПІДТРИМКИ
Щодо кожної категорії передбачено п’ять рівнів підтримки дитини з ООП в освітньому процесі.
Підставою для надання такої підтримки є висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданий інклюзивно-ресурсним центром, та заява одного з батьків чи інших законних представників дитини.
Діти, які мають труднощі I ступеня прояву (незначні).
Надання дітям консультативної допомоги в освітньому процесі вихователем-методистом, корекційним педагогом, логопедом, психологом, надання за потреби логопедичних послуг. Не потребує надання асистента та адаптації або модифікації програми.
Діти, які мають труднощі II ступеня прояву (труднощі легкого ступеня прояву).
Наявність потребу у здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в ІРЦ, створення освітнього середовища, можлива потреба у допоміжних засобах навчання чи додатковій підтримці, адаптація змісту навчання, методична підтримка та консультації учасників освітнього процесу фахівцями ІРЦ та іншими фахівцями тощо.
Діти, які мають труднощі III ступеня прояву (труднощі помірного ступеня прояву).
Додаються: асистент вихователя, відповідно до потреби дитини; заняття з розвитку слухового та зорового сприймання, альтернативної комунікації, соціально-побутового орієнтування тощо.
Діти, які мають труднощі IV ступеня прояву (труднощі тяжкого ступеня прояву).
Надається асистент вихователя, є потреба у присутності асистента дитини. Адаптація або модифікація змісту навчання, використання спеціальних методів, технологій та прийомів.
Діти, які мають труднощі V ступеня прояву (труднощі найтяжчого ступеня прояву).
Модифікація змісту навчання, потребує допомоги асистента вихователя та асистента дитини, корекційно-розвиткові заняття до 8 разів на тиждень, навчання за модифікованим розкладом.
На кожному з рівнів підтримки є важливим облаштування освітнього середовища:
-
універсальний дизайн;
-
розумне пристосування;
-
облаштування ресурсної кімнати;
-
прилаштування місця навчання та закупівля індивідуальних засобів навчання.
Для того, щоб дізнатись більше про освітні труднощі та рівні підтримки дітей з ООП, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Володимира Шевченка:
І рівень підтримки в закладі
загальної середньої освіти (школі)
В кінці 2021 року МОН за участю Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М.Ярмаченка видані Методичні рекомендації, які стосуються алгоритму визначення категорій освітніх труднощів у здобувачів освіти з ООП та порядок надання підтримки І рівня в закладах загальної середньої освіти.
ОСВІТНІ ТРУДНОЩІ - це труднощі в навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та рівень результатів навчання осіб відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.
Нагадаю, що освітні труднощі мають наступну класифікацію:
а) інтелектуальні (і когнітивні) труднощі;
б) функціональні труднощі, які складаються з
- мовленнєвих
- сенсорних
- моторних труднощів;
в) фізичні труднощі;
г) навчальні труднощі;
д) соціоадаптаційні труднощі, які складаються з
- поведінкових
- особистісних
- соціокультурних
- комунікаційних труднощів.
РІВЕНЬ ПІДТРИМКИ в освітньому процесі - це обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі здобувачів освіти з ООП відповідно до їх індивідуальних потреб.
І (Перший) рівень підтримки - це незначні освітні та/або поведінкові труднощі, які потребують надання додаткової підтримки здобувачу освіти за допомогою ресурсів закладу освіти.
Методологія визначення рівня підтримки грунтується на наступних принципах:
-
індивідуального підходу;
-
взаємодії з батьками (законними представниками) учня;
-
об’єктивності;
-
конфеіденційності.
Передумовами визначення І (першого) рівня підтримки являється виявлення освітніх труднощів або інших обставин, які впливають на якість освітнього процесу відповідно до віку дитини.
Ініціаторами можуть бути:
а) заклад освіти (у випадках виявлення певних маркерів освітніх труднощів);
б) особисте звернення батьків (законних представників) учня;
в) особисте звернення здобувача освіти віком від 16 до 18 років.
Встановлення наявності освітніх труднощів відбувається через Вивчення наявних компетенцій, що визначається як неперервний, цілісний, комплексний, динамічний процес визначення індивідуальних особливостей здобувача освіти, його потенційних можливостей та подолання освітніх труднощів.
Вивчення:
-
може тривати 10 робочих днів;
-
проводиться Командою психолого-педагогічного супроводу закладу освіти;
-
передбачає використання спеціально затверджених опитувальників та інших діагностичних методик.
Під час вивчення перевіряються наступні сфери:
-
здатність особи навчатися;
-
поведінка в різноманітних ситуаціях;
-
спостереження за психоемоційним станом;
-
прояви девіантної поведінки (якщо є).
Результати оцінки на рівні закладу освіти фіксуються у Протоколі оцінки розвитку особи та додаються до особової справи здобувача освіти.
В ПРОТОКОЛІ оцінки потреби учня в наданні підтримки у закладі освіти мають бути описані наступні сфери:
-
поведінкова;
-
комунікативна;
-
емоційно-вольова;
-
яким чином учнем опановується освітня програма відповідного року навчання (математика, читання, письмо)
-
мовленнєва.
-
Результатом Вивчення можуть бути один з 3х варіантів:
а) встановлення відсутності освітніх та/або поведінкових труднощів, які б потребували б додаткової підтримки в освітньому процесі;
б) наявність незначних освітніх та/або поведінкових труднощів, при яких додаткова підтримка надається за допомогою ресурсів закладу освіти;
в) встановлення суттєвих освітніх та/або поведінкових труднощів з рекомендацією батькам (законним представникам) звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи.
Діти, яким надається підтримка І (ПЕРШОГО) рівня не являються такими, що перебувають на інклюзивному навчанні (додаткове фінансування не передбачається, інклюзивний клас не створюється).
Припинення надання підтримки І (першого) рівня здійснюється за рішенням команди та/або письмовою заявою одного з батьків (іншого законного представника) учня.
І (ПЕРШИЙ) РІВЕНЬ - поодинокі незначні труднощі передбачає наступне:
Надається дітям, які мають поодинокі, незначні труднощі ступеня прояву.
Підтримка в освітньому процесі надається силами та ресурсами закладу освіти
РОЗКЛАД занять – за розкладом класу;
Додаткові корекційно-розвиткові та психолого- педагогічні послуги – не передбачені;
Фінансування – закупівля допоміжних засобів навчання – не здійснюється;
Облаштування освітнього середовища – універсальний дизайн закладу освіти;
Підручники та допоміжні матеріали – як для звичайного класу.
Умови забезпечення підтримки:
- проведення регулярних нарад-консультацій педагогічних працівників;
- оцінювання вибраних методів;
- надання консультативної допомоги корекційним педагогом, вчителем-логопедом, практичним психологом;
- надання логопедичних послуг в логопедичних пунктах системи освіти відповідно до визначених потреб учня.
Для того, щоб дізнатись більше, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Володимира Шевченка:
регулюється відповідними Методичними рекомендаціями, виданими Міністерством освіти і науки України за участю Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М.Ярмаченка.
Слід зауважити, що типологія освітніх труднощів має свою ІЄРАРХІЧНУ СТУКТУРУ:
Найвищий рівень - СОЦІОАДАПТАЦІЙНІ ТРУДНОЩІ - відображають якість взаємодії дитини та середовища, в якому вона перебуває.
Вищий рівень - НАВЧАЛЬНІ ТРУДНОЩІ - демонструє здатність до опанування довільних видів діяльності та базується в свою чергу на інтелектуальних, функціональних та фізичних труднощах;
Нижчий рівень - ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ (СЕНСОРНІ, МОТОРНІ, МОВЛЕННЄВІ) та ФІЗИЧНІ ТРУДНОЩІ - демонструють психофізіологічні можливості організму.
Важливо враховувати той факт, що різні труднощі, притаманні одній дитині, можуть мати різний ступінь прояву. Тому правильною має бути стратегія визначення рівня підтримки за найвищим ступенем прояву труднощів.
Виявлення бар’єрів (при інтенсивності труднощів 2,3,4,5 ступенів) виступає індикатором переведення певних особливостей розвитку до статусу особливих освітніх потреб у наданні освітніх послуг закладом освіти, а значить - у пристосуванні освітнього середовища до стану розвитку дитини.
Отже алгоритм здійснення КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ в ІРЦ передбачає наступні етапи:
Етап 1. Первинний прийом
Первинний прийом заявника батьків (законних представників), самої особи з ООП:
-
перевірка пакету документів;
-
бесіда
- збір інформації про дитину та особливості її розвитку
- інформування про процедуру проведення оцінки.
інтерв’ю
- причини звернення до ІРЦ
- інформація про попередню освіту
- ознаки особливих освітніх потреб
- умови виховання в сім’ї
- особливості поведінки дитини вдома та в закладі освіти.
-
анкетування батьків
-
паралельне спостереження за вільною діяльністю дитини іншим фахівцем (увага на загальну поведінку дитини, цікавість до навколишніх предметів, рухи дитини, рівень тривожності, спілкування, контакт тощо).
-
узагальнення первинних даних:
- аналіз результатів інтерв’ю та анкетування;
- аналіз документів та продуктів діяльності дитини (малюнків, зошитів), результатів спостереження за дитиною.
За результатами первинного прийому та аналізу визначаються :
-
послідовність здійснення оцінки;
-
потреба у використанні комплексу методик;
-
потреба у здійсненні спостереження в закладі освіти (за заявою батьків)
Етап 2. Оцінка ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ особи
Під час оцінки фізичного розвитку визначаються:
-
обмеження функціонування органів, кінцівок, слухової, зорової, опорно-рухової функції та їх вплив на освіту;
-
відповідність фізичного розвитку дитини (вага, зріст, м’язовий тонус) її віку;
-
оцінку постави, ходьби, фізичних якостей, навичок фізичної активності, дрібної моторики;
-
оцінку вміння орієнтуватися в просторі; виконувати дії за зразком;
-
наявність диспраксії [* прим.- порушення координації рухів].
За результатами оцінки фізичного розвитку визначаються:
- Наявність фізичних труднощів у навчанні;
- Наявність функціональних труднощів у навчанні -сенсорного або моторного характеру;
- Потреба в асистенті дитини (учня) / в супроводі;
- Розумне пристосування та його особливості;
- Адаптація/ модифікація предмету «Фізична культура» та спортивних занять;
- Рекомендації відповідним фахівцям (ритміка, лікувальна фізкультура, корекція зору, слуху тощо).
Етап 3. Оцінка МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
Під час оцінки мовлення визначаються:
-
особливості мовленнєвих функцій;
-
відтворення звуко-складової структури слова та характеристики голосу;
-
розбірливість мовлення, темп та ритм мови, мелодико-інтонаційний малюнок;
-
особливості фонетико-фонематичного сприймання [*прим.- це здатність дитини розпізнавати, обдумувати й обробляти звуки усного мовлення];
-
словниковий запас та граматика;
-
особливості перебігу читання;
-
особливості комунікації;
-
особливості артикуляційної моторики, стан дихальної, голосової, динамічної, звукової сторони мовлення;
-
стан зв’язного мовлення;
-
оцінка в мовно-літературній галузі (читання/ розуміння прочитаного/ розуміння прихованого змісту/ письмо/ списування/ написання під диктовку).
За результатами оцінки мовленнєвого розвитку визначаються:
-
наявність функціональних труднощів у навчанні мовленнєвого характеру;
-
наявність навчальних труднощів;
-
адаптація/ модифікація навчальних предметів мовно-літературної галузі або предметів інших галузей для забезпечення розвитку мовлення та комунікаційних навичок;
-
рекомендації фахівцям в сфері розвитку мовлення, альтернативної комунікації, сурдопедагогічної корекції тощо.
Етап 4. Оцінка КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ
Під час оцінки інтелектуальної (когнітивної) сфери визначаються:
-
особливості пам’яті, уваги, мислення;
-
оцінка власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатність робити висновки);
-
оцінка інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок) відповідно до віку дитини;
-
оцінка ігрової, навчальної діяльності;
-
особливості сприймання;
-
особливості уявлення;
-
часові уявлення.
Також перевіряється відповідність компетентностей державному стандарту відповідного рівня освіти:
-
розуміння елементарних фізичних понять;
-
оцінка математичних дій, геометричних фігур, форм;
-
оцінка особливостей опанування математичної, природничої, інформативної галузей;
-
оцінка особливостей соціальної та здоров’язбережувальної компетенцій.
За результатами оцінки визначаються:
-
наявність інтелектуальних труднощів та їх характер
-
наявність навчальних труднощів;
-
адаптація/ модифікація навчальних предметів;
-
рекомендації фахівцям, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
-
потреба в індивідуальному навчальному плані.
Етап 5. Оцінка ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ
Під час оцінки визначаються:
-
особливості вольових процесів, мотивації, контакту, емоцій;
-
пристосування до умов соціального середовища;
-
рольова пластичність поведінки [*прим. - це практичне виконання соціальних ролей, реальні вчинки, опосередковані суспільними вимогами та очікуваннями];
-
інтеграція в соціальні групи;
-
засвоєння соціальних умов;
-
прийняття норм і цінностей соціального середовища;
-
прийняття форм соціальної взаємодії.
За результатами оцінки емоційно-вольової сфери визначаються:
-
наявність інтелектуальних труднощів, пов’язаних з передумовами інтелекту;
-
наявність соціоадаптаційних труднощів, пов’язаних з особистісними, середовищними труднощами;
-
наявність соціокультурних труднощів (інші культури або отримання інформації засобами жестової мови);
-
Рекомендації фахівцям, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, а також практичному психологу, соціальному педагогу, іншим фахівцям із соціальної роботи.
Етап 6. Додаткове спостереження за межами ІРЦ (за заявою батьків).
Етап 7. Формування ВИСНОВКУ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини:
-
спільне засідання всіх фахівців та обговорення результатів аналізу та спостереження за дитиною;
-
визначення спільного рішення про факт НАЯВНОСТІ або ВІДСУТНОСТІ особливих освітніх потреб;
За наявності ООП
а) визначення категорії (типу) труднощів у навчанні;
б) визначення рівня підтримки (за найвищим рівнем труднощів).
Для дітей з ООП додатково визначаються:
-
перелік предметів, які потребують адаптації чи модифікації
-
перелік допоміжних засобів для навчання
-
рекомендації щодо разумного пристосування у разі потреби
-
перелік психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг
-
рекомендації щодо дати проведення повторної комплексної оцінки
-
рекомендації для асистента вчителя (вихователя), вчителів / вихователів, викладачів, практичного психолога, соціального педагога, фахівців, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
-
рекомендації для батьків (законних представників)
-
рекомендації щодо потреби в консультації лікаря, фахівців із соціальної роботи/ соц працівника
-
рекомендації щодо створення безбар’єрного середовища в закладі освіти.
Висновок про комплексну оцінку складається протягом 10 днів.
Фахівці ІРЦ ознайомлюють батьків з Висновком, умовами навчання і надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти.
Організація інклюзивного навчання у
ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
(з новими змінами з 1 січня 2022 р.)
Основними законодавчими актами про інклюзивну дошкільну освіту в Україні є:
• Закон «Про освіту»
• Закон « Про дошкільну освіту»
• Постанова КМУ № 530 від 10.04.2019 «Порядок організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти», вступить в силу 01 січня 2022 року у новій редакції!
Спершу щодо введення поняття «Рівні підтримки»:
Одною з головних змін в сучасному інклюзивному навчанні є введення поняття “рівні підтримки” – обсяг тимчасової або постійної підтримки в навчанні дітей, які цього потребують. Рівень підтримки співвідносний зі ступенем прояву труднощів.
Якщо у дітей виникають незначні, поодинокі труднощі, які можна подолати зусиллями закладу освіти, їм може надаватися підтримка першого рівня. Для такої підтримки не потрібен висновок ІРЦ.
Якщо зусиль закладу освіти недостатньо, батьки мають звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Вона визначить, який рівень підтримки може надаватися такій дитині в закладі освіти.
ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ ІНКЛЮЗИВНА ГРУПА:
Керівник закладу дошкільної освіти приймає рішення про утворення інклюзивної групи на підставі:
• заяви батьків (одного з батьків) або інших законних представників (одного законного представника) дитини з особливими освітніми потребами та
• висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини
ІНКЛЮЗИВНА ГРУПА УТВОРЮЄТЬСЯ В ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ ЗА НАЯВНОСТІ ТАКОЇ ЗАЯВИ. (абзац 5 п. 2 Порядку).
ОБОВ’ЯЗКИ закладу ЗДО за умови утворення ІНКЛЮЗИВНОЇ ГРУПИ:
-
приведення території закладу, будівель та приміщень у відповідність із вимогами щодо закладів дошкільної освіти та інклюзивності;
-
створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази (необхідні навчально-методичні і навчально-наочні посібники, навчально-дидактичне та ігрове обладнання);
-
утримання відповідного штату працівників, зокрема асистента вихователя інклюзивної групи;
-
облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять.
КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ З ООП на одну інклюзивну групу
Освітній процес у закладі дошкільної освіти організовується з урахуванням рівнів підтримки.
-
не більше 1 дитини IV (труднощі тяжкого ступеня проявів) або V (труднощі найтяжчого ступеня проявів) рівня підтримки
-
не більше 2х дітей ІІІ (труднощі помірного ступеня проявів) рівня підтримки;
-
не більше 3х дітей ІІ (труднощі легкого ступеня проявів) рівня підтримки.
Для дітей, у яких виникають труднощі під час навчання та які потребують постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі, за рішенням закладу освіти може надаватися підтримка І рівня.
Увага: у разі ВІДСУТНОСТІ у ВИСНОВКУ ІРЦ інформації про рівень підтримки -
така дитина розподіляється у групу закладу дошкільної освіти з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.
ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ (ІПР) складається для:
-
для дітей з ОПП, які мають висновок, відповідно до рекомендацій ІРЦ та індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності);
-
для дітей, які за рішенням закладу освіти отримують підтримку першого рівня (незначні, поодинокі труднощі освіти).
Індивідуальна програма розвитку
• складається на навчальний рік
• підписується всіма членами команди психолого-педагогічного супроводу, одним з батьків або іншим законним представником дитини,
• затверджується керівником закладу дошкільної освіти,
• переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше).
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ПОСЛУГИ
Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) дітям з ООП здійснюється відповідно до
• індивідуальної програми розвитку та
• з урахуванням рекомендацій ІРЦ.
Вказані послуги надаються у вигляді занять в індивідуальній або груповій формі.
Заняття проводяться фахівцями (із числа працівників закладу освіти та у разі потреби - додатково залученими фахівцями).
КІЛЬКІСТЬ ЗАНЯТЬ: від 2 до 8 занять на тиждень в залежності від віку дитини, ступеня складності порушень та з урахуванням її індивідуальних особливостей відповідно до рекомендованого рівня підтримки, зазначеного у висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
АСИСТЕНТ ВИХОВАТЕЛЯ
У разі утворення інклюзивної групи вводиться посада асистента вихователя.
Обовязки асистента вихователя:
- забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу;
- бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку;
- адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП (пункт 8 Порядку).
Посада асистента вихователя інклюзивної групи закладу дошкільної освіти вводиться з розрахунку ОДНА штатна одиниця на одну інклюзивну групу.
АСИСТЕНТ ДИТИНИ:
За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків заклад дошкільної освіти забезпечує доступ до освітнього процесу АСИСТЕНТА ДИТИНИ з особливими освітніми потребами.
Асистент дитини проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства.
РІВНІ ПІДТРИМКИ:
Починаючи з 01 січня 2022 року освітній процес у закладах дошкільної освіти буде організовуватися з урахуванням РІВНІВ ПІДТРИМКИ від І до V рівнів:
І рівень - незначні поодинокі труднощі;
ІІ рівень - труднощі легкого ступеня проявів;
ІІІ рівень - труднощі помірного ступеня проявів
ІV рівень - труднощі тяжкого ступеня проявів
V рівень - труднощі найтяжчого ступеня проявів
З їх критеріями можна буде ознайомитися у Додатку № 2 до «Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти».
Докладніше у вебінарі за посиланням нижче.
ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ
(за новим зразком)
З 1 січня 2022 року у дію вступила Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у ЗЗСО», яка оновлює зміст індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами. На часі кожен заклад освіти має визначити категорію освітніх труднощів, рівень підтримки і внести зміни у діючі індивідуальні програми розвитку учнів з ООП. І, саме тому, ми зосередили свою увагу на процесі заповнення оновленої індивідуальної програми розвитку членами команди психолого-педагогічного супроводу.
Докладніше у вебінарі за посиланням нижче.